двієчниця

дві́єчниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. двієчниця — -і, розм. Жін. до двієчник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. двієчниця — ДВІ́ЄЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до дві́єчник. Мій свекор одразу впізнав свою “улюблену” двієчницю, хоч вона була і не в шкільній формі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах