двієчниця

дві́єчниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двієчниця — -і, розм. Жін. до двієчник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двієчниця — ДВІ́ЄЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до дві́єчник. Мій свекор одразу впізнав свою “улюблену” двієчницю, хоч вона була і не в шкільній формі (із журн.). Словник української мови у 20 томах