1. Словник української мови у 20 томах

двієчниця

ДВІ́ЄЧНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до дві́єчник.

Мій свекор одразу впізнав свою “улюблену” двієчницю, хоч вона була і не в шкільній формі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двієчниця — дві́єчниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. двієчниця — -і, розм. Жін. до двієчник. Великий тлумачний словник сучасної мови