двієчниця

дві́єчниця

-і, розм.

Жін. до двієчник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двієчниця — дві́єчниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. двієчниця — ДВІ́ЄЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до дві́єчник. Мій свекор одразу впізнав свою “улюблену” двієчницю, хоч вона була і не в шкільній формі (із журн.). Словник української мови у 20 томах