дзбаник дзба́ник джбаник, розм. жбаник, -а, ч. Зменш. до дзбан, жбан. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дзбаник — дзба́ник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови дзбаник — див. глечик Словник синонімів Вусика дзбаник — ДЗБА́НИК, розм. ЖБА́НИК, а, ч. Зменш. до дзбан, жбан. Ступив на поріг — бачу в хаті незнайомого чоловіка.. Сидить, молоко із жбаника п’є (Мур., Бук. повість, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах