Великий тлумачний словник сучасної мови

дзвінко

дзві́нко

Присл. до дзвінкий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дзвінко — дзві́нко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дзвінко — див. голосно  Словник синонімів Вусика
  3. дзвінко — Дзві́нко, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзвінко — ДЗВІ́НКО. Присл. до дзвінки́й. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах