доброчинник

доброчи́нник

-а, ч.

Те саме, що доброчинець.

Значення в інших словниках

1. доброчинник — ДОБРОЧИ́ННИК, а, ч. Те саме, що доброчи́нець. Довгий час Корнилій перебував у темряві недовір'я й поганства, але все ж творив добрі й благочестиві справи. Живучи серед розбещеності світу, був великим доброчинником (з газ.  Словник української мови у 20 томах
2. доброчинник — див. Добрий  Словник синонімів Вусика