довіритель
довіри́тель
-я, ч., юр.
1》 Той, хто видав кому-небудь довіреність.
2》 Сторона договору доручення, фізична чи юридична особа, що довіряє виконання певних юридично значимих дій іншій особі (повіреному) від імені і за рахунок першого.
Великий тлумачний словник сучасної української мови