доручитель

доручи́тель

-я, ч., фін.

Власник векселя, який доручає банкові здійснити операцію з інкасування векселя.

Значення в інших словниках

1. доручитель — ДОРУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., фін. Власник векселя, який доручає банкові здійснити операцію з інкасування векселя. Доручитель підписує в присутності нотаріуса два примірники доручення, з яких перший залишається в нотаріальній конторі, а другий видається доручителю (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах