доручення
дору́чення
-я, с.
1》 Дія за знач. доручати, доручити.
|| Справа, доручена кому-небудь; завдання.
2》 Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність.
Інкасове доручення — платіжна вимога, яка складається та подається до банку підприємствами, організаціями, банками у разі, коли вони мають право та підстави для стягнення коштів з платника.
Платіжне доручення — письмове розпорядження банку власника рахунку про перерахування певної суми на рахунок указаного одержувача коштів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови