драпіжник
драпі́жник
дряпіжник, -а, ч., розм.
Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка.
|| Той, хто краде, грабує, вбиває.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидрапі́жник
дряпіжник, -а, ч., розм.
Той, хто оббирає, обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка.
|| Той, хто краде, грабує, вбиває.
Великий тлумачний словник сучасної української мови