Значення в інших словниках
-
дряпіжник —
дряпі́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дряпіжник —
див. жорстокий
Словник синонімів Вусика
-
дряпіжник —
ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., РАБІВНИ́К діал., ТАТЬ заст. Не грабіжників з великого шляху, а дозорців панських стереглися проїжджі (І. Ле); Якийсь не то циган, не то волошин привів коні.
Словник синонімів української мови
-
дряпіжник —
Дряпі́жник, -ка, -кові, -ку! -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дряпіжник —
ДРЯПІ́ЖНИК див. драпі́жник.
Словник української мови в 11 томах
-
дряпіжник —
Дряпіжник, -ка м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Словник української мови Грінченка