Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дядина —
дя́дина іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дядина —
ТІ́ТКА (сестра батька чи матері), ТЬО́ТЯ розм., ТЕ́ТА діал.; ДЯ́ДИНА (сестра батька або дружина батькового брата), ВУ́ЙНА діал.; СТРИ́ЙНА діал. (дружина дядька).
Словник синонімів української мови
дядина —
ДЯ́ДИНА, и, ж. Жінка дядька (у 1 знач.). Пішла Катря в село до дядька та дядини, та недовго була в родичів (Мирний, IV, 1955, 295); Ми підемо до дядини Калини на ялинку (Багмут, Опов., 1959, 4).
Словник української мови в 11 томах
дядина —
Дядина, -ни ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. ум. дядина, дядиночка. Чуб. III. 429.
Словник української мови Грінченка