дядина
ДЯ́ДИНА, и, ж. Жінка дядька (у 1 знач.).
Пішла Катря в село до дядька та дядини, та недовго була в родичів (Мирний, IV, 1955, 295);
Ми підемо до дядини Калини на ялинку (Багмут, Опов., 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)ДЯ́ДИНА, и, ж. Жінка дядька (у 1 знач.).
Пішла Катря в село до дядька та дядини, та недовго була в родичів (Мирний, IV, 1955, 295);
Ми підемо до дядини Калини на ялинку (Багмут, Опов., 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)