Великий тлумачний словник сучасної мови

дядинин

дя́динин

-а, -е.

Належний дядині. Дядинина хустка.

|| Прикм. до дядина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дядинин — дя́динин прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дядинин — ДЯ́ДИНИН, а, е. Належний дядині. Дядинина хустка; // Прикм. до дя́дина. Нитка в прядці йшла нерівна, у мотках робилися помилки, і дядинина лайка не стихала (Ю. Янов., І, 1959, 33).  Словник української мови в 11 томах
  3. дядинин — Дядинин, -на, -не Принадлежащій дядині. Г. Барв. 87.  Словник української мови Грінченка