дядинин
дя́динин
-а, -е.
Належний дядині. Дядинина хустка.
|| Прикм. до дядина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дядинин — дя́динин прикметник Орфографічний словник української мови
- дядинин — ДЯ́ДИНИН, а, е. Належний дядині. Дядинина хустка; // Прикм. до дя́дина. Нитка в прядці йшла нерівна, у мотках робилися помилки, і дядинина лайка не стихала (Ю. Янов., І, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах
- дядинин — Дядинин, -на, -не Принадлежащій дядині. Г. Барв. 87. Словник української мови Грінченка