дядинин

дя́динин

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядинин — -а, -е. Належний дядині. Дядинина хустка. || Прикм. до дядина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дядинин — ДЯ́ДИНИН, а, е. Належний дядині. Дядинина хустка; // Прикм. до дя́дина. Нитка в прядці йшла нерівна, у мотках робилися помилки, і дядинина лайка не стихала (Ю. Янов., І, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах
  3. дядинин — Дядинин, -на, -не Принадлежащій дядині. Г. Барв. 87. Словник української мови Грінченка