дядинин
Дядинин, -на, -не
Принадлежащій дядині. Г. Барв. 87.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дядинин — дя́динин прикметник Орфографічний словник української мови
- дядинин — -а, -е. Належний дядині. Дядинина хустка. || Прикм. до дядина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дядинин — ДЯ́ДИНИН, а, е. Належний дядині. Дядинина хустка; // Прикм. до дя́дина. Нитка в прядці йшла нерівна, у мотках робилися помилки, і дядинина лайка не стихала (Ю. Янов., І, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах