Значення в інших словниках
-
дістатися —
діста́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
дістатися —
[д'істатиес'а] -анус'а, -анеис':а, -анеиц':а, -ануц':а; нак. -ан'с'а, -ан'теис'а
Орфоепічний словник української мови
-
дістатися —
дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому. Переходити під чию-небудь владу; ставати чиєюсь власністю. 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто (Львів) було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип’якевич).
Фразеологічний словник української мови
-
дістатися —
ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
-
дістатися —
ДІСТА́ТИСЯ див. дістава́тися.
Словник української мови в 11 томах
-
дістатися —
Діставатися, -юся, -єшся сов. в. дістатися, -нуся, -нешся, гл. 1) Доставаться, достаться. Закаблукам лиха дам, дістанеться й передам. Шевч. 2) — до. Добираться, добраться, доѣзжать, доѣхать. Через вороги тяжко до пекла дістатися. Ном. Як би його дістатися додому? Могил. у.
Словник української мови Грінченка