енклітика
енклі́тика
-и, ж., лінгв.
Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиенклі́тика
-и, ж., лінгв.
Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови