Великий тлумачний словник сучасної мови

завгорювати

завго́рювати

-юю, -юєш, недок., завгорити, -рю, -риш, док., діал.

Зашкоджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. завгорювати — завго́рювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. завгорювати — див. кривдити  Словник синонімів Вусика
  3. завгорювати — ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. завгорювати — ЗАВГО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВГО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Зашкоджувати. Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку, Так не завгорить їм, а здавить в каменюку (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах
  5. завгорювати — Завго́рювати, -рюю, -єш сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.  Словник української мови Грінченка