загорьований
загорьо́ваний
I -а, -е, розм.
Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений.
II -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до загорювати II.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизагорьо́ваний
I -а, -е, розм.
Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений.
II -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до загорювати II.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови