закріплений
закрі́плений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити.
|| закріплено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизакрі́плений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити.
|| закріплено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови