Великий тлумачний словник сучасної мови

запинало

запина́ло

-а, с.

1》 Те, чим запинають що-небудь.

|| Покривало на ліжку.

2》 заст. Каптур черниці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запинало — запина́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. запинало — див. занавіска  Словник синонімів Вусика
  3. запинало — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І.  Словник синонімів української мови
  4. запинало — ЗАПИНА́ЛО, а, с. 1. Те, чим запинають що-небудь. Ремо зробив нервовий рух, але Гюлле ледве повернула в його бік голову, і крізь запинало чадри він відчув її застережливий блиск очей (Досв.  Словник української мови в 11 томах
  5. запинало — Запинало, -ла с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшонъ у монахинь. Рудч. Чп. 248.  Словник української мови Грінченка