запор
запо́р
-у, ч., мед.
Недостатнє або нерегулярне, із затримкою, випорожнення кишечника.
Аліментарні запори — запори, зумовлені характером їжі (легко засвоювана), що не має подразнюючої дії на кишечник.
Гіподинамічні запори — запори, зумовлені недостатньою фізичною активністю.
Запальні запори — запори, які розвиваються при запальних захворюваннях товстої і тонкої кишок.
Медикаментозні запори — вид токсичних запорів, зумовлених прийомом лікарських засобів.
Токсичні запори — запори, зумовлені токсичною дією отрут.
Великий тлумачний словник сучасної української мови