затримка

затри́мка

-и, ж.

1》 Дія за знач. затримати.

2》 Припинення на який-небудь час дії, руху і т. ін. Затримка на лінії зв'язку.

Без затримки — негайно, не зупиняючись.

За одним затримка — не вистачає кого-, чого-небудь.

3》 У психіатрії – короткочасні, спонтанні перерви (зупинки) у перебігу психічних процесів, в основному в мисленні.

Значення в інших словниках

1. затримка — за́три́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. затримка — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. затримка — ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О.  Словник синонімів української мови
4. затримка — ЗАТРИ́МКА, и, ж. 1. Дія за знач. затри́мати. Треба було вчасно з’явитись на явочну квартиру. Несподівана затримка нервувала (Доич., II, 1956, 100); Лузгін стисло виклав суть справи.  Словник української мови в 11 томах