Великий тлумачний словник сучасної мови

затісно

заті́сно

розм.

Присл. до затісний.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. затісно — заті́сно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. затісно — Заті́сно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. затісно — ЗАТІ́СНО, розм. Присл. до затісни́й; // у знач. присудк. сл. — Вони не хочуть до твоєї хати, бо їм там затісно буде (Фр., IV, 1950, 81); *Образно. Кричали вітри. Надривались до болю, Здіймаючи хмару зловісну. Було їм на нашій Планеті-Землі Замало простору, Затісно (Брат., Грудка.., 1962, 93).  Словник української мови в 11 томах
  4. затісно — Затісно нар. Тѣсно. Мнж. 180.  Словник української мови Грінченка