звабливий

звабли́вий

-а, -е.

1》 Який приваблює, манить, спокушає; манливий.

2》 Принадний, чарівний.

Значення в інших словниках

1. звабливий — звабли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звабливий — Манливий, привабливий, вабливий, сил. спокусливий, звабний, знадний, знадливий; (вигляд) принадний, чарівний; пор. ЖАДАНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. звабливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
4. звабливий — ЗВАБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який приваблює, манить, спокушає; манливий. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк так само рівно світить і не наближається. І самітному плавцеві здається, що допливти до звабливого вогника він не зможе ніколи (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах
5. звабливий — Звабливий, -а, -е Обольстительный, прелестный.  Словник української мови Грінченка