звабливо

звабли́во

Присл. до звабливий.

Значення в інших словниках

1. звабливо — звабли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звабливо — ЗВАБЛИ́ВО. Присл. до звабли́вий. Тетяна кивнула головою, посміхнулась, її відкриті темні очі блиснули звабливо і виклично (Добр., Тече річка.., 1961, 223); Чуєш, мій друже, звабливо запах Принадний, далекий димок експедицій, Нас нерозкриті ждуть таємниці (Дор., Тобі, народе.., 1959, 41).  Словник української мови в 11 томах