звіря

звіря́

-яти, с.

1》 Маля звіра (див. звір I 1)).

2》 Зменш. до звір I 1).

|| Взагалі маленька тварина.

Значення в інших словниках

1. звіря — звіря́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. звіря — Звіря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; звіря́та, -ря́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. звіря — ЗВІРЯ́, я́ти, с. 1. Маля звіра ( див. звір¹1). *Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Шевч., II, 1953, 325); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах