здержувати
зде́ржувати
-ую, -уєш, недок., здержати, -жу, -жиш, док., перех., розм.
1》 Зупиняти на ходу кого-, що-небудь, затримувати, уповільнювати чий-небудь рух і т. ін.
|| Утримувати від яких-небудь дій, вчинків. Здержувати язика.
2》 Не давати чому-небудь виявлятися повною мірою, приглушувати що-небудь у собі.
3》 також без додатка. Протистояти натискові кого-, чого-небудь.
|| із запереченням не. Здержувати атаку.
4》 Бути в силі тримати яку-небудь вагу, утримувати що-небудь на (у) собі. Здержати слово.
Великий тлумачний словник сучасної української мови