зелінка

зелі́нка

-и, ж., спец.

Зелена (мідна) фарба.

Значення в інших словниках

1. зелінка — зелі́нка іменник жіночого роду фарба  Орфографічний словник української мови
2. зелінка — див. зелень  Словник синонімів Вусика
3. зелінка — ЗЕЛІ́НКА, и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Гладкі блищать драбанти [на грубі], Червець на них вилискує, зелінка і блакить (Бажан, Вибр., 1940, 68).  Словник української мови в 11 томах
4. зелінка — Зелінка, -ки ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.  Словник української мови Грінченка