Значення в інших словниках
-
зелінка —
зелі́нка іменник жіночого роду фарба
Орфографічний словник української мови
-
зелінка —
-и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зелінка —
ЗЕЛІ́НКА, и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Гладкі блищать драбанти [на грубі], Червець на них вилискує, зелінка і блакить (Бажан, Вибр., 1940, 68).
Словник української мови в 11 томах
-
зелінка —
Зелінка, -ки ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Словник української мови Грінченка