Орфографічний словник української мови

зелінка

зелі́нка

іменник жіночого роду

фарба

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зелінка — див. зелень  Словник синонімів Вусика
  2. зелінка — -и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зелінка — ЗЕЛІ́НКА, и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Гладкі блищать драбанти [на грубі], Червець на них вилискує, зелінка і блакить (Бажан, Вибр., 1940, 68).  Словник української мови в 11 томах
  4. зелінка — Зелінка, -ки ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.  Словник української мови Грінченка