зніяковілий
зніякові́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зніяковіти.
2》 у знач. прикм. Який відчуває ніяковість; збентежений, засоромлений.
|| Який виражає, виявляє ніяковість, збентеження, засоромленість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови