Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
зніяковіння —
зніякові́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
зніяковіння —
ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.
Словник синонімів української мови
зніяковіння —
ЗНІЯКОВІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зні́якові́ти. — Правда ж, чудесна річ [роман]? — сказала дружина.. —Умгу… Я теж,— муркнув Федір Якович і почервонів. Він збоку, одним оком, глянув — чи не помітила дружина його зніяковіння? (Донч.
Словник української мови в 11 томах