зубильце

зуби́льце

-я, с.

Зменш.-пестл. до зубило.

Значення в інших словниках

1. зубильце — зуби́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зубильце — ЗУБИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до зуби́ло. Існує.. легенда про чудового каменяра Костянтина Хомчука, який ніби своїм чарівним зубильцем надав камінню міцність і силу (Наука.., 4, 1962, 5).  Словник української мови в 11 томах