зурочений

зуро́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зурочити.

Значення в інших словниках

1. зурочений — зуро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зурочений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
3. зурочений — ЗУРО́ЧЕНИЙ, а, е, етн. Дієпр. пас. до зуро́чити. “Обприщило чоловіка, горлав, аж до Бога чути, насилу преставився; може, й Андрій зурочений?” (Є. Пашковський); Зурочена заздрісною сусідкою, худоба припинила давати молоко (із журн.); // зуро́чено, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. зурочений — Зуро́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)