зустрічний
зустрі́чний
-а, -е.
1》 Який рухається назустріч.
|| у знач. ім. зустрічний, -ного, ч.; зустрічна, -ної, ж. Людина, яка зустрічається, трапляється кому-небудь на шляху.
|| Розташований поблизу шляху, яким хто-небудь іде або їде.
|| Який має протилежний якомусь рухові, якійсь дії напрям. Зустрічний рух. Зустрічні перевезення.
|| Який дме в обличчя, проти напрямку руху (про вітер). Зустрічне фрезерування.
2》 Здійснюваний у відповідь на яку-небудь дію, захід і т. ін.
Зустрічна провина — в цивільному кодексі – провина потерпілого, яка обумовила виникнення збитку або збільшення його розміру.
Зустрічна пропозиція бірж. — відповідь на пропозицію (оферт), що містить власну пропозицію про умови укладення угоди.
Зустрічна торгівля — товарообмін між країнами з нерозвинутою банківською системою.
Зустрічне виконання зобов'язань — виконання зобов'язань однією з сторін, яке відповідно до угоди обумовлене виконанням своїх зобов'язань іншою стороною.
Зустрічний позов юр. — позов, що подається відповідачем до позивача в той самий суд для одночасного розгляду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови