зівок
зіво́к
-вка, ч., розм.
1》 Те саме, що позіхання.
2》 перен. Недогляд, промах.
Дати зівка — через неуважність, розгубленість тощо не помітити чого-небудь, пропустити нагоду, зручний випадок і т. ін.; проґавити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови