Великий тлумачний словник сучасної мови

казус

ка́зус

-у, ч.

1》 Подія, яка настає не внаслідок направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов.

2》 юр. Випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє до кримінальної відповідальності.

3》 Складна, заплутана судова справа.

4》 розм. Випадок, незвичайна пригода.

Казус беллі — формальний привід до оголошення війни.

Казус федеріс — визначені міжнародним договором обставини, настання яких зумовлює необхідність виконання договірними державами взятих на себе зобов'язань про взаємну допомогу.

5》 Особливий випадок захворювання, описаний із супроводжуючими його обставинами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. казус — ка́зус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. казус — див. пригода  Словник синонімів Вусика
  3. казус — Випадок, пригода, факт, див. оказія, інцидент, случай  Словник чужослів Павло Штепа
  4. казус — ка́зус (від лат. casus – випадок) 1. У праві – подія, настання якої не викликане виною особи і яка, як правило, виключає відповідальність за правопорушення. 2. Випадок, оказія, пригода. 3. Складна судова справа.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. казус — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал.  Словник синонімів української мови
  6. казус — Ка́зус, -су; -зу́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. казус — КА́ЗУС, у, ч. 1. Складна, заплутана судова справа. 2. розм. Випадок, незвичайна пригода. — Казус сей Так налякав усіх людей (Гл., Байки.., 1959, 77); Ференц, розвеселившись, розповів бійцям казус, відомий цілому Будапештові (Гончар, І, 1954, 208).  Словник української мови в 11 томах
  8. казус — рос. казус 1. Випадок, пригода, незручна ситуація. 2. У юриспруденції — подія, що не викликана провиною у її скоєнні певної особи і виключає відповідальність за правопорушення. 3. Складна судова справа.  Eкономічна енциклопедія
  9. казус — Казус, -са м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився. Гліб. 65.  Словник української мови Грінченка