карабін
карабі́н
I -а, ч.
1》 Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом.
2》 Мисливська рушниця.
II -а, ч.
Пристрій, який служить для затискання, зачеплення чогось.
Карабін запобіжного пояса — елемент пояса, призначений для прикріплення його до конструкцій.
Пожежний поясний карабін — пристрій для закріплення і страхування пожежника під час роботи на висоті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови