Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
картяр —
картя́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
картяр —
Картограй, гравець у карти, р. картівник.
Словник синонімів Караванського
картяр —
КАРТЯ́Р, а́, ч. Завзятий, азартний гравець у карти (у 2 знач.). Я мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо та картяр (І. Нечуй-Левицький); Вже зі злості говорив дехто, що він картяр (О.
Словник української мови у 20 томах
картяр —
ГРАВЕ́ЦЬ (учасник гри; той, хто захоплюється якоюсь грою, знавець якої-небудь гри), ГРАЧ, ГРЕЦЬ розм.; КАРТЯ́Р (учасник гри в карти). — Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець (З. Тулуб); Ляпали карти грачів (М.
Словник синонімів української мови
картяр —
КАРТЯ́Р, а́, ч. Завзятий, азартний гравець у карти (у 2 знач.). Я мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо та картяр (Н.-Лев., IV, 1956, 247); Вже зі злості говорив дехто, що він картяр (Мак., Вибр.
Словник української мови в 11 томах