Значення в інших словниках
-
кепкування —
кепкува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
кепкування —
див. насмішка
Словник синонімів Вусика
-
кепкування —
КЕПКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кепкува́ти. Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки (М. Коцюбинський); Сотник удав, що не почув цього кепкування, і сквапно пошкутильгав через перон і колії до свого вагона (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
кепкування —
НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм.
Словник синонімів української мови
-
кепкування —
Кепкува́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кепкування —
КЕПКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кепкува́ти. Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки (Коцюб., І, 1955, 257); В очах майнуло те, що Таня завжди бачила в його очах: притаєна гострота і трохи злого сміху, і кепкування над співрозмовником (Загреб., День.., 1964, 318).
Словник української мови в 11 томах
-
кепкування —
Кепкува́ння, -ня с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
Словник української мови Грінченка