Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
кептар —
кепта́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кептар —
КЕПТА́Р, КИПТА́Р, я́, ч. У гуцулів – верхній, перев. хутряний, одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (М. Коцюбинський); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Л.
Словник української мови у 20 томах
кептар —
Стародавній одяг жителів Карпат; безрукавний кожушок, який виготовляли з овчини і оздоблювали кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком...
Універсальний словник-енциклопедія
кептар —
КЕПТА́Р, я, ч. У гуцулів — верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Перв., Атака..
Словник української мови в 11 томах