Значення в інших словниках
-
кишнути —
ки́шнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
кишнути —
КИ́ШНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ки́шкати. Він підскочив, кишнув і, ухопивши грудку глини, попер її у тин (Панас Мирний); Поставивши відра коло порога, Оксана кишнула на курей, що сокотали .. коло хати (А.
Словник української мови у 20 томах
-
кишнути —
КИ́ШНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ки́шкати. Він підскочив, кишнув і, ухопивши грудку глини, попер її у тин (Мирний, І, 1954, 246); Поставивши відра коло порога, Оксана кишнула на курей, що сокотали.. коло хати (Іщук, Вербівчани, 1961, 137).
Словник української мови в 11 томах
-
кишнути —
Кишкати, -каю, -єш, одн. в. кишнути, -шну, -неш гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. н. п. --------------- Кишнути см. кишкати.
Словник української мови Грінченка