клинцьований
клинцьо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до клинцювати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиклинцьо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до клинцювати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови