Великий тлумачний словник сучасної мови

клістир

клісти́р

-у, ч., заст.

Клізма.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клістир — клісти́р іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. клістир — КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали .. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну [ромену] дали (І. Котляревський); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. клістир — КЛІ́ЗМА, КЛІСТИ́Р заст.  Словник синонімів української мови
  4. клістир — Клісти́р, -ру; -ти́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клістир — КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали.. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну дали (Котл., І, 1952, 182); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Смолич, II, 1958, 81).  Словник української мови в 11 томах