клістир —
клісти́р іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
клістир —
-у, ч., заст. Клізма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клістир —
КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали .. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну [ромену] дали (І. Котляревський); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Ю.
Словник української мови у 20 томах
клістир —
КЛІ́ЗМА, КЛІСТИ́Р заст.
Словник синонімів української мови
клістир —
КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали.. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну дали (Котл., І, 1952, 182); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Смолич, II, 1958, 81).
Словник української мови в 11 томах