Значення в інших словниках
-
книжниця —
кни́жниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
книжниця —
КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (М. Кропивницький); Валерія взагалі золото – книжниця, відмінниця, майбутній філолог (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
книжниця —
КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (Кроп., III, 1959, 147).
Словник української мови в 11 томах